Багатоплановий епічний твір змальовує химерне переплетіння доль різних прошарків населення Житомира 50—60 років — понівеченої української інтелігенції, робітничо-службового середовища, а також колоритного люмпену. В центрі уваги художника філософське осмислення психологічних колізій, що приводять героїв роману до напружених шукань своєї стежки для втечі від самотності, із зони герметичної духовної ізоляції, у простір добра й любові. До книги включено першу та другу частини роману.