Земельний Кодекс України з останніми змінами вже на 01 березня 2024р ( Паливода, 280 стор. )

У Земельному кодексі визначено, що земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.

В Кодексі також зазначено, що використання права власності на землю не повинно шкодити правам і свободам інших громадян, інтересам суспільства, погіршувати природні якості землі та екологічну ситуацію.

Згідно ЗК, земельні відносини – це відносини щодо володіння, розпорядження та користування землею.

Вступати в земельні відносини можуть громадяни, держані органи, органи місцевого самоврядування та юридичні особи.

Об'єктами земельних відносин можуть бути земельні ділянки і права на них, зокрема і земельні паї (частки).

Земельний кодекс України набув чинності з 01.01.2002 року.

Земельні відносини, окрім Земельного кодексу що регулюються Конституцією, а також іншими нормативно-правовим актами.

Завданням цього Кодексу є регулювання земельних відносин з метою гарантування права на землю громадянам, юридичним особам, державі та територіальним громадам, раціонального використання та охорони земель.

Земельне законодавство закріплює такі принципи, як рівність права власності на землю усіх суб'єктів, забезпечення раціонального використання та охорони земель, забезпечення гарантій права на землю, невтручання держави та пріоритету вимог екологічної безпеки.

Чинне законодавство зі змінами та доповненнями з останніми змінами від 01.03. 2024 року.