Лімітований випуск 5000 екземплярів .
Вартість вказана за 1 фігурку . Стан новий. 1992 рік .

Усе вручну: Джулія Еммі Лімпке формує заготовки з глини у своїй студії в Мехлемі. Порцелянові фігурки виробляє компанія Roeder в Пфальці.
«Мамо, коли я виросту, я буду допомагати дітям» - ці слова її єдиного сина, який рано помер, глибоко зворушили Юлію Еммі Лімпке і стали для неї назавжди. Глина, як особливий і пластичний матеріал, допомагала їй переносити страждання.

Компанія Goebel Porzellan з Rödental, яка дізналася про дизайнера та художницю через її книги наприкінці 1980-х років, дозволила їй протягом останніх 28 років допомагати дітям відповідно до бажання її сина. Лімпке створила так звану серію Nina & Marco для порцелянової мануфактури, яка була вперше представлена ​​в 1992 році на Франкфуртській виставці «Ambiente», виставці ремесел. «Я сама цього не бажала, — каже вона.

Серіал був названий на честь її померлого сина Марко та дочок Ніни, Пії, Лізи та його друзів Білла та Томмі. Завдяки популярності цих порцелянових фігурок ручної роботи за останні роки не лише було побудовано одинадцять SOS-дитячих містечок, а й створено 500 робочих місць.

Через вік Лімпке тепер хоче піти у відставку. Художниця зі Штирії приїхала в Боттроп молодою дівчиною і живе в Бад-Годесберзі лише 15 років. «У Рурській області мене знають як болячку», — сміється вона. Зокрема, у Боттропі багато її бронзових скульптур знаходяться в громадських місцях. Мати чотирьох дітей на волонтерських засадах веде курси гончарства для мам і дітей у дитячих садочках, ліпила з нащадками і виставляла дитячі ліжечка, наприклад, на «Кріппана», відомій у всій Європі виставці церковних ясел. У своєму підвалі вона вказує на одну: «Це дитяче ліжечко, наприклад, було абсолютним хітом», — каже вона. Вона потрапила до США, щоб представити свої вироби з бронзи, глини та порцеляни. У США це був ярмарок ляльок, де вона представила свої роботи. «Я дитя війни, — каже вона, — ще в дитинстві робила собі ляльок». До речі про підвал. Ще кілька днів тому там стояло близько 1000 її дитячих і дитячих фігурок – зразків, які вона отримала протягом багатьох років після відправки її заготовок і подальшого виробництва Goebel Porzellan.

Для цих зразків, «моїх дітей», як ніжно називає їх Лімпке, тепер потрібно зробити два кроки. Співробітники Goebel взяли фігури в коротку поїздку до Верхнього Пфальцу, де вони будуть представлені в Музеї Міттертайха в травні. На початку наступного року їм буде призначено остаточне місце: у музеї, спеціально побудованому для них компанією Goebel у Бад-Штаффельштайні поблизу Кобурга. «Мені пощастило», — каже віруючий художник, у творчості якого також є чимало сакрального. І: «Для мене особливо важливо, щоб мої персонажі могли залишатися разом і були в надійних руках. Це якесь відчуття звільнення, тому що я знаю, що тоді вони матимуть дім». Але будинок для травмованих і нужденних дітей все ще залишається для неї близькою справою. «Я й надалі буду підтримувати SOS Дитячі Містечка. Мені вже досить». Три роки тому організація нагородила її почесним знаком за багаторічну прихильність до дитячих сіл. На сьогоднішній день було зібрано понад 1,2 мільйона євро завдяки продажу фігурок Ніни та Марко, які вона створила для SOS Children's Villages.
Юлія Лімпке зібрала «Erlkönige», тобто перші екземпляри. Зараз фігури представлені в музеї Міттертайха, перш ніж знайти своє місце у власному музеї компанії в Бад-Штаффельштайні.
Фото: Барбара Фромманн
Юлія Лімпке зібрала «Erlkönige», тобто перші екземпляри. Зараз фігури представлені в музеї Міттертайха, перш ніж знайти своє місце у власному музеї компанії в Бад-Штаффельштайні.

Її порцелянові статуетки також стали знаком надії для багатьох дітей у всьому світі, як і хотів її син.