Любисток лікарський — Levisticum officinale Koch (грец. назви рослини libystikon; лат. officinalis, e — аптечний) — багаторічна трав’яниста рослина родини селерових (зонтичних) — Apiaceae (Umbelliferae); рос. назви: любисток лекарственный, заря лекарственная; нар. назви: вегета, магі, любиста, любистик, любистник, люби-трава, милодух, дудник. Слов’янська назва рослини пов’язана з приписаною їй властивістю причаровувати молодих людей. Батьківщина любистку — Азія. У природних умовах росте в горах Ірану. Культивується в Західній Європі, країнах Азії та Північної Америки. В Україні Любисток лікарський розводять у садах, на городах як декоративну і пряну рослину; часто росте у здичавілому вигляді. Трав’яниста рослина з товстим кореневищем і галузистими коренями 3–5 см у діаметрі. Стебла численні, прямостоячі, циліндричні, трубчасті, з сизим нальотом, вгорі розгалужені, 100–200 см завв. Листки великі, з піхвами, темно-зелені, блискучі, перисті або двоперисторозсічені, з великими обернено-яйцеподібними чи округлоромбічними, на верхівці надрізано-зубчастими сегментами, при дотику прохолодні. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, жовтувато-зелені, п’ятипелюсткові, суцвіття — складний зонтик із загальною обгорткою й обгорточкою.