Переднє слово

Усім, хто до зцілення духу, душі і тіла вже дозріли,
Дарунком стане витвір цей.
Мрійте, любіть і вирушайте сміло,
На шлях без вікон та дверей.

Від автора

Любі друзі, коротенько спровадимо вступне слово і рухатимемося далі рядками цієї книги до нових духовних звершень. Так ось, життя людини ділиться, зазвичай на певні річні цикли духовного зростання. Ця невеличка книжка є працею двох років із циклу 42-49 рр. Від 42-х років своїх земних мандрувань до 45-ти я пройшов духовний шлях із низкою різних випробувань. Попередньо було здобуто і засвоєно багато духовних та наукових скарбів на цій сходинці життєвого досвіду. Одним із таких звідин був досвід сухих оздоровчих голодувань (чистих днів) терміном у 11 діб + 5 - ти денний вихід. Для когось це зовсім ще малий час у цій практиці, а для інших неймовірно не досяжний, окутаний острахом земних навіювань. Після чого і прийшла ідея змінити напрям діяльності, так як я є свободолюбива і творча натура. Бува, інколи треба впасти, аби взяти новий старт. Закинувши власну волю у далеку скриню, подався я на службу у новостворений підрозділ охорони. На той момент рівень фізичного здоров'я зашкалював, фортуна била ключем. Вибравши напрямок та рід діяльності, вже на третю добу я ступив на невідому мені досі професійну стезю, перемігши незабаром у вибірковому конкурсі. Чув себе піднесено. Здається мені, що у 25 я почував себе значно гірше, аніж на той час. Та мова у цій книжці піде саме про ті моменти, коли Душа, будучи запроторена, інколи дарувала світові цьому перли, які розум мій, приборкавши лінь зумів зібрати їх до купи. То ж все приходить друзі, вчасно і саме для нас. Всесвіт у обличчі Бога, ніколи не кладе випробування на плечі людини, більш чим вона не ладна осилити. І завше й у всьому є мета. Для того й далися нам набір розуму, свідомості, духу, душі і тілесної пам'яті.
На самих початках освоювання навичок нового ремесла, спалахнула у цілому світі ковідна пандемія, а за нею шквали залякувань та надалі примусів різного роду. Людство охопила паніка. За майже дворічний термін епідемії у світі, мене також трафила ця хвороба, що й знаменувало збій системи. Ми ж з вами чітко усвідомлюємо той факт, що у здоровому тілі здоровий дух, або навпаки, здоровий дух для здорового тіла. Коротенько про протікання хвороби і вихід із цієї ситуації.
Перші чотири доби знеможіння була повна апатія до життя. Думки про смерть дуже часто блукали у помислах. Спочатку сконцентрований згусток чужорідної дії пройшовся по цілому тілу, вишукуючи слабинку до зосередження. Тіло боронилося як могло. Головні болі свідчили про токсини, плід теперішнього харчування. На цей момент(2р) я став прихильником вегетаріанської кухні. При, хоча б моноїдінні цього б не трапилось... Далі були відчутні сильні болі у колінах, ломота у кістках від колін до гомілок ніг. Потім, протягом двох діб повне знесилення, тобто по всьому організму було відчутно больовий дискомфорт. Навіть лежати було важко. Підшкірні спазми турбували. Болі в серці та крутило плечові суглоби.
Після чого я взявся за розум і почав допомагати тілу у борні із ворогом, який увірвався у його царину, прагнучи повного знеможіння. Перших три доби я майже нічого не їв, окрім рясного споживання гарячої рідини, в основному чаїв. Пив також гарячу сиру воду. Ці дні я разово пив содову і промивав носові проходи та гайморові пазухи. На четверту добу, коли за всіх прогнозів мало бути ускладнення, на ніч я поклав соляну пов'язку на усі груди. Вона захищала серце, легені і частину внутрішніх органів від сторонньої руйнації. Щоправда легені, ще ніколи за життя мене так не боліли як цієї ночі. Ранком усе вгамувалося десь на 80%. Наступного дня на груди я приклав екран із харчової фольги, так пробув протягом дня. Це дало вагомий внесок для приборкання поточних симптомів. Обмовлюся, що соляні пов'язки стирають інформацію про захворювання, а фольга надає дзеркального самоочищення. Кашлю великого, як такого не було, це свідчило про невеличкий вміст слизі в організмі. Цю данність я отримав завдяки чистим понеділкам, яких дотримувався довший період. Через дві неділі я почувався значно краще. Повне оздоровлення прийшло близько 21 доби. Та попри всі негаразди я вдячний був цій ситуації, дивлячись їй прямісінько в обличчя і твердив:
- "я люблю тебе, я вдячний тобі."
В процесі одужування на мене найшло, що життя, у вигляді хвороби, надає можливість для переосмислення цінностей і неабиякий шанс для реалізації попередніх задумів. І за передостанній тиждень моїх мурдацій у ліжечку я зумів зосередитись, зібравши в один файл розкидані напрацювання, змайструвати для вас ось такий продукт. Вам і смакувати його.
То ж знайте, усе має своє призначення і платню. Навіть ваше "дякую" важитиме для мене до нових звершень, а ось ваше матеріальне віддячення за мою дворічну працю в доволі не простих обставинах, дарує вам щастя і волю у майбутньому, коли зумієте пройти усвідомлено до кінця цієї, не так вже й великої книжечки.
Красно дякую. Щасти вам, друзі.

Розділ І

Я поруч був, та ви не бачили мене,
Я говорив із вами, та ви мене не чули.
Я чітко знав, що щастя вас не омине,
Навіть тоді, коли у сум'ятті ви були.

Крізь плач і радість, мури і замки,
У дні і ночі семиярим сяйвом,
Я вам світив у темінь з доброти,
Аби життя ставало ваше явним.

Завзято вірив я у вашу мрію,
Як ваша мрія мертвою була.
І защораз будив у вас надію,
Плекаючи зі свято-джерела.

Та ви вмертвляли заживо себе,
Наїдками, учинками, думками ...
Не помічаючи у метушні мене,
Закривши щільно засуви та брами.

Я вам світив, світитиму й на далі,
Зерно одвічне звісно проросте.
Коли умови будуть створені лиш особисто вами,
Тоді і заново засяє все живе.

Друзі, коли ці декілька фрагментів тексту, взятих із цілісної картини, зацікавили вас, посилання на книгу, зможете отримати зв'язавшись із автором на вайбер +38********84.

Хай книга ця надихне вас на вільне та здорове життя.
Шануймося. Будьмо.