Стан - фактично нові. Не використовувалися для гри.

Карти «Персона» складаються з двох колод:

77 барвистих портретів, зображують найрізноманітніші типажі і обличчя людей будь-якого віку, різних країн і народів північних і південних, східних і західних.
33 картки-взаємодії, які схематично зображують можливі зв'язки і відносини між людьми.

Карти-портрети можуть використовуватися окремо і в комбінації з картами-взаємодії. Ці портрети намалював канадський художник Елі Раман, використовуючи для цього найрізноманітніші художні стилі. Він зобразив людей, які можуть населяти будь-який куточок нашого світу або нашої уяви. Розглядаючи ці портрети, ми починаємо цікавитися, яким життям живуть ці люди? Що вони відчувають? Про що думають? Як їх звуть? Що інші думають про них? Як вони представляють самі себе?

У теж час карти можуть демонструвати не тільки різні типи людей, але і різні аспекти нашої власної особистості.

Якщо ми виберемо 2 карти-портрета, то ми можемо почати представляти їхні стосунки, симпатії і антипатії. Карти - взаємодії, інтерпретацію яких гравець робить самостійно, допомагають направити його фантазію в певне русло і полегшити придумування історій.

Світ навколо нас ніби стає менше, час прискорює свій біг, а наше життя стає все більш складною і заплутаною. Відчувати себе «своїм», «в своїй тарілці» у цьому метушливому світі, зберігати свою цілісність і розвиватися далі, навіть перебуваючи під таким пресингом, часом здається дуже непростим завданням. Більше, ніж коли б то не було, життя вимагає від нас доброзичливості і толерантності по відношенню до людей іншої раси або культури.

«Персона» пропонує нам через гру поглянути на життя очима інших людей, таким чином навчаючи нас навичкам толерантності до чужих поглядів і переконань. Використовуючи нашу уяву, ми можемо тренуватися в розумінні почуттів, бажань і поведінки самих себе і навколишніх, а також розуміння глибинного сенсу нашого існування.

«Персона» в перекладі з латині означає:

- маска, використовувана актором,
- характер або персонаж, якого грає актор, — той, хто грає у виставі,
- особа, що має які-небудь права, і в більш пізньому варіанті, людина взагалі.

Карти «Персона» запрошують нас повправлятися в читанні осіб і характерів, розумінні зв'язків між людьми і знаходженні збігів між собою та іншими. У індіанців Північної Америки існує приказка, щоб дізнатися інших, ми повинні пробігти багато миль в їх взуття.

Граючи з самим собою, можна використовувати карти «Персона» як відправну точку для малювання чи написання оповідань. В родині, з друзями або знайомими можна грати просто для забави. Ці картки також можна використовувати для навчання комунікативним навичкам в педагогічній діяльності і в інших професіях, пов'язаних зі спілкуванням з людьми. Кількість різних варіантів гри і способів її практичного використання в усіх перелічених сферах безмежно.

Независимо от того, как вы собираетесь использовать карты, пожалуйста, учитывайте эти рекомендации:

Не обязательно быть буквальным в интерпретации карты. Изображение на ней может рассматриваться как символ или метафора. Например, выражение изображенного на карте лица, возможно, метафорически говорит нам об определенных чувствах или отношениях, и сама эта карта никак не связана с каким-то конкретным человеком.
Искусство является основой для творчества – предоставьте полную свободу своим ассоциациям.
Избегайте сложных сюжетов. Простая сюжетная линия более забавна, и за ней легче следить.
Воздерживайтесь от интерпретации или реинтерпретации карты другого игрока. Нет «неправильных» ответов или историй.
Рассказывайте историю в настоящем времени и описывайте события «в движении» и динамике. Работа в группе идет лучше, если игроки реагируют на выбранную карту спонтанно, использую больше свою фантазию, нежели логику. Избегайте длительных монологов. Предоставляйте возможность всем участникам включиться в игру.
Не стесняйтесь отсортировывать любые карты, которые вы по любой причине считаете неподходящими. Во время игры каждый может поменять выбранную карту, без объяснения причин.
«Персона» — это ассоциативная игра, а не соревнование. Для этой игры не существует никаких твердых правил. Мы, тем не менее, предлагаем Вам несколько идей, которые вы сможете использовать в игре в качестве концептуальной основы. Она создаст необходимые условия для того, чтобы процесс рассказывания истории мог свободно развиваться по своим собственным правилах.

Карты могут быть выбраны в слепую или розданы игрокам. Игра может начаться с игрока, раздавшего карты или с того, кто готов начать первым. Игроки могут играть по часовой стрелке или в любой другой последовательности. Вообще, карты раскрывает тот игрок, чей сейчас ход. Для этого существуют две причины: во-первых, так игроки смогут внимательно слушать рассказчика, без обдумывания в этот момент своих собственных историй; во-вторых, так игроки смогут сохранить свою спонтанность до того момента, когда наступит их очередь рассказывать.

Карти-взаємодії можуть бути використані, наприклад, для того, щоб зобразити генеалогічне дерево, в якому кожна точка представляє окремого члена сім'ї.