М.Ю.Лермонтов збірка творів 2 томи - 80 uhy

Москва, видавництво "Правда", 1988-1990

Стан б/в, трохи підклеєні скотчем

Миха́йло Ю́рійович Ле́рмонтов (3 [15] жовтня 1814, Москва — 15 [27] липня 1841, П'ятигорськ) — російський поет, прозаїк, драматург.
На території, що належить до сучасної України, Лермонтов ніколи не був.
Під час своїх подорожей по Кавказу Лермонтов декілька разів побував на Кубані, яка в ті часи входила до складу української етнічної території. Короткочасне перебування восени 1837 р. в чорноморській станиці на Тамані, життя в хаті місцевого козака Мисника, знайшло відображення в оповіданні Лермонтова «Тамань», яке стало частиною роману «Герой нашого часу». В цьому оповіданні Лермонтов, як міг, спробував відобразити як побут, так і мову місцевих українців.
Тема України присутня в рядках поезії Лермонтова, що присвячені княгині Марії Щербатовій, яка походила з України, та мала у дівоцтві прізвище Штерич. Імпульсом до написання цього вірша, у якому Україна називається «сумною вітчизною», якій доводиться «гордо переносити» ярмо імперського поневолення, як вважається, стала поява в журналі «Отечественные записки» поезії Євгена Гребінки «Зізнання» («рос. Признание»)[9], у якій Україна зображується в алегоричному вигляді жінки. Лермонтову належить поезія «Вид гір із степів Козлова», що є вільним перекладом однойменного вірша Адама Міцкевича, а деякі поезії Лермонтова та рецензії на них, під час переслідувань поета царською владою[джерело?], публікувалися в одеських виданнях «Одеський альманах на 1840 рік» та «Одеський вісник».
Дмитро Донцов уважав Лермонтова «найменш московським своєю психикою» російським поетом. (інформація з Internet).

Оплата на карту Приват-банку, вишлю Новою або Укрпоштою