Цей один із найпопулярніших у світовій літературі романів спочатку публікувався окремими розділами в газеті «Ле Сьєкль» з березня по липень 1844 року як традиційний роман з продовженням, розділи якого обривалися на найцікавішому місці.

Книга присвячена пригодам юного французького дворянина Д’Артаньяна, який покинув свою батьківщину Ґасконь, щоб стати мушкетером короля Франції, та його дру­зям Атосові, Портосові й Арамісу. Історія, блискуче описана Александром Дюма, охоплює період між 1625 та 1628 роками, коли королем Франції був Людовік XIII, людина надто слабка й недосвідчена для правління державою. Фактично влада належала кардиналові Рішельє, на якого король покладався в усіх політичних справах. У романі вони ведуть приховану війну між собою. Інструментом цієї боротьби стають добірні військові частини — полк мушкетерів, улюб­ленців короля, та полк гвардійців, улюбленців кардинала. Дюма також використовує відому з історії ворожнечу між кардиналом та королевою Анною Авст­рійською...

При написанні роману Дюма спирався на «Мему­ари Д’Артаньяна», книгу Гатьєна де Куртіля, написану 1700 року. Спершу Дюма назвав свій твір «Атос, Портос і Араміс», але видавцю така назва не сподобалась і він запропонував іншу — «Три мушкетери», на що Дюма радо погодився, «адже мушке­терів насправді не троє, а четверо, — назва буде абсурдом, а це обіцяє роману більший успіх».