РОЗПРОДАЖ ДОМАШНЬОЇ БІБЛІОТЕКИ!
Доставка книг в межах України такими способами: OLX-доставка, НОВА ПОШТА, УКРПОШТА, Meest (на вибір Покупця)!
Можливий самовивіз - при зустрічі у Львові.
Доставка книг у зарубіжні країни - державною УКРПОШТОЮ!
Бажаючим придбати цю чи інші мої книги з серії "ВЕРШИНИ СВІТОВОГО ПИСЬМЕНСТВА" ( а я власник величезної і багато у чому унікальної домашньої бібліотеки: десятки тисяч наукових та художніх книг) достатньо шляхом переписки на цьому сайті повідомити телефон та е-mail Покупця. Я неодмінно зателефоную Вам і узгодимо всі деталі оплати і доставки Вашого замовлення.
* * *
Букіністичне серійне літературно-художнє перекладне видання.
Серія: «ВЕРШИНИ СВІТОВОГО ПИСЬМЕНСТВА» .
Том 37.

ДАВНЬОГРЕЦЬКА ТРАГЕДІЯ: Есхіл, Софокл, Евріпід.
Збірник.
Переклад із старогрецької Бориса Тена – багаторічного в’язня сталінських таборів.
1-е прижиттєве видання цих українських перекладів даних шедеврів античної літератури!
Здано до друку 10.10. 1980 р.
Київ, «ДНІПРО», 1981 р.
Друкарня: Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе республіканського виробничого об’єднання «ПОЛІГРАФКНИГА».
Грунтовна вступна стаття (на 20 сторінках !)
«Еллінський театр і його уславлені трагічні поети»
та наукові примітки авторитетного українського літературознавця, перекладача та історика античної літератури - кандидата філологічних наук Вадима Ілліча Пащенка (1918-2011).
Ілюстрації і оформлення художника А.Б. Жуковського.
Обсяг: 232 с.
ОПРАВА: Тверда оригінальна художня палітурка епохи: ілюстрований картонаж + корінець, виготовлений з тканини. Тисненням назви антології та імен славетних авторів епохи античності на корінці. Серійне оформлення.
Тип паперу: папір друкарський №3.
Звичайний формат.
Вага без упаковки: 0,25 кг.
Стан: чудовий! Книга без втрат! Книга без бібліотечних штампів діючих державних бібліотек та без дарчих написів! Даний екземпляр буде особливо цікавий колекціонерам-бібліофілам: про першого власника даної книги свідчить автентичний відбиток на титулі гербового екслібриса з написом: «Ex Libris Andrew Kandya» та із зображенням королівської лілії в обрамленні корони. Цей художній екслібрис у стилі бароко у вузькому середовищі справжніх книголюбів має колекційну цінність, бо вже давно став символом знаку якості букіністичних видань не лише в Україні, а й у багатьох зарубіжних країнах.
* * *

АНОТАЦІЯ:
До даної збірки включені широковідомі трагедії славетних драматургів Давньої Греції - "Прометей закутий" Есхіла, "Цар Едіп" і "Антігона" Софокла та "Медея" Евріпіда. Основу збірки склали неперевершені переклади із старогрецької Бориса Тена. Переклад евріпідівської «Медеї» - спільна творча робота Бориса Тена та Осипа Роздольського.
Есхіл, Софокл, Евріпід - три славетних імені давньогрецьких поетів, творчість яких - свідчення найвищого розквіту трагедії в еллінській літературі. Кожний з них відобразив у своїх драматичних творах певний період розвитку афінської рабовласницької демократії і водночас являв собою новий етап в еволюції жанру. І хоч їхні трагедії мали багато спільних рис, що пояснювались вимогами й особливостями трагедійного жанру, але кожен з цих поетів мав своє неповторне творче обличчя.
Давня грецька трагедія являє собою неповторне й специфічне породження еллінської культури, що відіграло свого часу велику роль у морально-ідейному вихованні людей. Глибока життєва правда творів Есхіла, Софокла та Евріпіда виходить далеко за межі того історичного періоду, в якому вони виникли, і за межі самої Еллади. Трагедії цих визначних поетів стали надбанням усього людства.

ДОВІДКА ПРО ПЕРЕКЛАДАЧА ШЕДЕВРІВ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
Борис Тен - літературний псевдонім видатного українського поета і перекладача Миколи Васильовича Хомичевського (1897 – 1983), якого російсько-більшовицька окупаційна влада, що нещадно нищила українську еліту та інтелігенцію, з 1929 року по 1936 рік мордувала в нелюдських умовах у таборах лиховісного ГУЛАГу СССР на Далекому Сході (передовсім у Владивостоку). Щирий патріот української землі, що всупереч усьому глибоко цікавився давньою історією рідної України, для свого літературного псевдоніму взяв стародавню грецьку назву найбільшої ріки України – Дніпра: «Бористен».
Народився Микола Хомичевський – майбутній Борис Тен 9 грудня 1897 року в селі Дермань ( тепер це Здолбунівський район Рівненської області України) в родині священника - отця Василя Хомичевського та вчительки парафіяльної школи Віри Іваницької. Він був їхньою шостою дитиною. Навчався у Дерманській школі, Клеванському духовному училищі, Волинській духовній семінарії, закінчив Волинський інститут народної освіти (нині Житомирський державний університет імені Івана Франка).
Відповідно отриманої духовної освіти у 1921 році був висвячений на священника митрополитом Василем (Липківським). Упродовж 1924–1926 років Микола Хомичевський був настоятелем Київського Софійського собору, а у 1928 році став настоятелем храму Петра і Павла на Подолі. Вже в 20-х роках, будучи авторитетним священником, Микола Хомичевський почав свою літературну і перекладацьку працю. З 1923 року в журналі «Червоний шлях» почав друкувати поезії, а паралельно розпочав працю в галузі перекладу з античних і нових мов.
Але окупаційна російсько-більшовицька влада не була зацікавлена ні у розвитку української духовності, ні у процвітанні української літератури, а навпаки, безжально знищувала різними способами цвіт української нації. Хвиля радянських репресій не оминула і Миколу Хомичевського - 7 серпня 1929 року він був заарештований, а 4 лютого 1930 року засуджений на 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Покарання радянського ГУЛАГу Микола Хомичевський відбував на Далекому Сході (найдовше - у Владивостоку). Чудом вижити в страшних нелюдських умовах радянських виправно-трудових таборів Миколі Хомичевському допомогли його різноманітні таланти: спів, музика та знання чужоземних мов. В концтаборі йому дозволили створити хор із в'язнів. Після 8 років поневірянь у таборах радянського ГУЛАГу Борису Тену вдалось вирватись живим на волю з цього радянського конвеєра смерті: Управлінням таборів у Владивостоці 1 вересня 1936 року йому була видана довідка про дострокове звільнення - за заліком робочих днів.
З грудня 1936 року Микола Хомичевський працював завідувачем літературної частини 3-го Київського пересувного театру, в 1937–1941 роках — методистом Будинку народної творчості у Калініні в Росії, бо в Україні був «небажаним». З 1938 року заочно навчався у Московському музично-педагогічному інституті.
З початком радянсько-німецької війни 1941–1945 років Борис Тен був мобілізований до лав Червоної Армії. На фронті потрапив в оточення та опинився в полоні. Намагався втекти, але був перевезений у табір в Німеччині, а звільнений лише у 1945 році після падіння III Рейху.
У 1945 році Борис Тен зміг нарешті повернутись у рідну Україну: до міста своєї юності - Житомира. З 21 грудня 1945 року він був завлітом Житомирського облмуздрамтеатру. Впродовж 1951–1955 років викладав латинську мову в інституті іноземних мов, а відтак — у Житомирському педінституті імені Івана Франка, очолював обласне літературне об'єднання. З 1957 року Борис Тен - член Спілки письменників України.
У цей період Б. Тен плідно займався літературно-перекладацькою діяльністю, адже добре володів українською, грецькою, латинською, польською, німецькою, французькою, російською і чеською мовами. Перекладав твори Гете, Міцкевича, Шекспіра, Шиллера, Пушкіна та інших письменників. Найбільший науковий подвиг Бориса Тена – довголітня праця (упродовж 31 року!) над повним українським перекладом із старогрецької «Одіссеї» та «Іліади» легендарного Гомера. Великою заслугою Б. Тена в царині українського перекладу античних авторів є його високопоетичні переклади із старогрецької найвідоміших майстрів давньогрецької трагедії – Есхіла,Софокла та Евріпіда.
1970 року Б.Тен видав книгу сонетів «Зоряні сади», де зібрана його оригінальна поетична творчість. У 1977 році Б. Тен отримав почесне звання заслужений діяч польської культури. За високопоетичні літературні переклади Юліуша Словацького, Адама Міцкевича, Є. Жулавського дістав нагороду Міністерства культури Польщі. За значні досягнення в галузі художнього перекладу у 1979 році Б. Тен став лауреатом премії імені М. Рильського.
Борис Тен помер 12 березня 1983 року в Житомирі.
* * *
Шляхом переписки на цьому сайті замовляйте інші потрібні Вам книги з серії "ВЕРШИНИ СВІТОВОГО ПИСЬМЕНСТВА"!